З давніх-давен, в Україні, молоді дівчата й хлопці, виходять в ніч з радісними співами, розкладають вогнища на горі, або у лісі поблизу ріки, танцюють й стрибають через гаряче полум'я. Це найсприятлива ніч для ворожби й гадань на судженого, для омолодження; а ще, на Купала, закохані пари перевіряють свої стосунки на міцність.
Головні персонажі свята, як і сто років тому, так і сьогодні - Купало та Марена, які уособлюють чоловіче (сонячне) і жіноче (водяне) божества. В одних селах ці дві дійові особи обиралися хлопцями та дівчатами, що було великою честю для обох, і обіцяло щасливу, сповнену кохання долю. В інших ж, головні атрибути свята виготовлялися як опудала.
Найбільшим скарбом у цей день вважалось - знайти квітку папороті. Бажаючі йдуть у ліс шукати цвіт, як правило, парами. Згідно повір'ям, в цей час рослини набирали чарівних, лікувальних та цілющих
властивостей. Хто зірве вогняну Квітку щастя – кочедижник, той усе на світі знатиме, отримає без труднощів скарби, матиме чудодійну силу. Вірили також, що такий щасливець причарує найгарнішу дівчину, матиме найбільший урожай, і вся нечисть обходитиме його десятою дорогою. Розповідали, що за Квіткою Щастя полюють злі сили, і якщо молодому чоловікові все ж щастило знайти кочедижник, він мусив прорізати шкіру мізинця-пальця на лівій руці і всунути ту квітку під шкіру. Опісля бере в ліву руку полин або татарзілля, й обводить навколо себе крейдою – лише тоді нечисть не зможе нічого вдіяти щасливцеві.
У Купальську ніч дівчата гадають на судженого. Кидають у воду свої вінки, а хлопці повинні їх дістати. Вінок — символ щастя та одруження. Чий вінок хлопець дістане, того дівчина цілує і мусить бути з ним у парі на це свято. Якщо вінок тоне відразу — коханий розлюбив, і весілля з ним не відбудеться, до берега приб'є — незаміжньою бути в цьому році. У кого вінок найдовше попливе — буде щасливою, а у кого свічка довше прогорить — проживе довге-предовгих життя.
Також робили ворожіння на свічці. Її ламали на дрібні шматочки і клали у металеву ложку, яку нагрівали доки шматочки не перетворювались на розтоплений віск. Його виливали у воду і читали майбутнє по фігурі.
Перед сном незаміжні дівчата можуть покласти під голову подорожник, примовляючи «попутник-трипутник, ти живеш при дорозі, бачиш як старого так малого, покажи мені мого судженого». Тоді дівчині повинен приснитися супутник життя.
А ще опівночі, дівчина не дивлячись, збирає квіти, які потім кладуть під подушку. Якщо зранку виявиться, що зірвано як мінімум дванадцять різних трав, то у дівчини є великий шанс вийти заміж в цьому році.
За повір'ями, купальська ніч є найкоротшою. Не можна спати, оскільки в цей час оживає не лише природа, а різна нечисть — відьми, перевертні, русалки, чаклуни, домовики, водяники, лісовики. Але існує легенда, що в день на Івана Купала можна зцілитися росою: для цього зранку потрібно босоніж пройтися по траві.
Свято починається ввечері. Основним атрибутом, довкола якого відбуваються дійства, є купальський вогонь, який має горіти цілу ніч. Перед запаленням, чотири чоловіки зі смолоскипами стають квадратом навколо хмизу, що позначає чотири сонця (чотири пори року), потім одночасно сходяться до хмизу і запалюють вогнище. Навколо нього молодь грає в ігри, співає пісні, водить хороводи. Щоб нещастя, що трапилися в році, не повторилися, можна написати їх на папері і спалити. Але головне — це стрибки через багаття, що символізують очищення від усього злого. Існує така прикмета: парубок, який найвище стрибнув — матиме гарний урожай, вскочить у полум'я — чекай біди. Коли ж вдало перестрибнуть багаття юнак з дівчиною — вони неодмінно одружаться і проживуть у злагоді все життя. Тому стрибати через Купальське вогнище будь із ким не варто.
В день Івана Купала прийнято ходити в лазню і паритися свіжими березовими віниками. «Іванський віник» роблять з дванадцяти трав, зібраних в купальську ніч, і він має магічну силу.
Щоб збулися бажання, потрібно перелізти через дванадцять парканів. Щоб захистити себе від відьом, на ніч потрібно покласти на порозі кропиву і папороть. Щоб злодії обходили будинок стороною, кладуть квіти жовтяниці в чотирьох кутах будинку.
