Українські традиції на Миколая

Свято Миколая носить здебільшого церковний характер, однак декілька століть тому господарі влаштовували веселощі на знак початку різдвяно-новорічного циклу свят і традиційних вечорниць, коли вміло жартували, співали та ходили на сватання. Пообіддя Св. Миколая називали братчинами. Це своєрідний обряд примирення ворогів і прощення всіх образ. Основними стравами на Зимового Миколая були пироги з капустою і грибами. Також, зазвичай у цей день варили пиво, скликали усіх сусідів, а після обіду запрягали найкращі коні у вози і з радісними піснями їздили навколо села, щоб перевірити «чи слизький сніг цього року випав!»

Господарі Поділля першими мали встати з самого ранку, щоб перейти подвір’я і нагодувати худобу, примовляючи такі слова: «Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й зі своєю жоною!» Крім того, у цей той, хто першим зайде у хату, вважатиметься «полазником». Щоб господарі були щасливими і багатими протягом року першим мав зайти хлопець або чоловік з доброю вісткою.

На Київщині господарі повинні були після церкви освятити свяченою водою свою господу, худобу та збіжжя, примовляючи: «Святий Миколай, помилуй та сохрани нас від усякого лиха!»

Харківщина мала своє унікальне святкування. Здебільшого селяни варили кутю та узвар, що мали б забезпечити багатий врожай жита та плодів у наступному році.

Закарпаття мало свої особливості святкування дня Св. Миколая. В основному парубки взяли приклад зі своїх сусідів, угорців, які напередодні 19 грудня перевдягалися у Миколая, обходили двори села та дарували дітям подарунки: цукерки, фрукти, горіхи та інші ласощі; для неслухняних були палиці, як знак того, що потрібно змінюватися і робити лишень добрі справи. Інколи через такого Миколая кохані могли обмінюватися подарунками.

Львівщина мала особливу традицію: господині випікали смачні кругленькі пиріжки з різноманітними начинками, які називали «миколайчики», а також медяники і пригощали ними усіх охочих. Саме на цих землях власне і з’явилась традиція класти під подушку малечі подарунки, про які вона просила у своїх листах. Писали їх Святому напередодні та залишали за вікном або кидали у поштову скриньку. У листах діти ділилися своїми досягненнями і просили подарунків, як винагороду.

В сучасні часи у день Св. Миколая велику увагу приділяють сиротам та дітям, які потребують додаткової соціальної, дарують їм подарунки та проводять театралізовані дійства.

Здавна українських дітей виховують на прикладі Святого Миколая, який є взірцем наполегливої праці, скромності, доброчесності та надзвичайного милосердя.  

Будьте чемними та творіть добро. Св. Миколай спостерігає завжди і всюди.