Мова сайту:

Яворівська забавка: знати, розуміти, відчувати

20 вересня 2016

   До яворівської забавки не пишуть інструкцій, бо не знайдеш її на полицях дитячих магазинів. Це старовинна іграшка, у якої за плечима кільковікова історія. В Україні вона – одна з найдавніших та найшанованіших. Аби познайомити вас із забавкою ближче, ми склали власну інструкцію. Без премудростей. Всього 3 кроки – знати, розуміти, відчувати.


Крок 1. ЗНАТИ 

Історія яворівської забавки почалась у XVIII ст. в містечку Яворів. 

Витвір народного мистецтва легко впізнати за оздобою – яворівським розписом «вербівкою». Твориться він із гілочок-галузок, верхня частина яких заокруглена, а нижня навпаки – закінчується тонко. 

Яворівська забавка має сотні ато й тисячі видів. Не знайдеться етнографа, який би зумів всі полічити. 
Більшість іграшок об’єднує тема життя та побуту українців. Це фігурки людей і тварин, транспортні засоби, господарський інвентар, меблі, посуд тощо. Тут дивовижні маленькі відерця і збаночки, колисочки і скрині…

Українську музичність та пісенність втілюють інструменти: тарахкальця,  деркачі, свищики, сопілки.  Однією із найпопулярніших забавок була скрипка.

Існують і химерні забавки – фантазія майстра у чистому вигляді.

Крок 2. РОЗУМІТИ

Яворівська забавка особлива лаконічною формою та яскравим кольором. 

Усі елементи іграшки – пласкі. Малюнок виконують без попереднього контурного розмічення, одним порухом руки. Спочатку розписували червоно-зеленим по чистому дереву.  Жовту барву додали, аби підсилити колір матеріалу. 

Як і чотири сотні років тому, сучасні забавки виготовляють з осики.  За народними повір’ями, дерево має магічну здатність захищати від лихого. Тому яворівка – то не лише іграшка, а й цінний оберег. 

Крок 3. ВІДЧУВАТИ


Яворівські забавки не мають нічого спільного з машинним виробництвом. Кожна іграшка – то наслідок праці й таланту народних майстрів. Дерево зберігає тепло рук , аби потім віддати його дитині. Така жива енергетика зумовлює лиш одне почуття до забавки – «любити». 
Усі матеріали розділу «Художні новини»